Полная версия сайта Житомир Новости
 Общество
 / 

За гроші від реалізації сміття вирощують квіти, якими прикрашають місто. Як змінився райцентр Вінниччині після об’єднання

За гроші від реалізації сміття вирощують квіти, якими прикрашають місто. Як змінився райцентр Вінниччині після об’єднання

 З 2015 року Укрaїнa розпочaлa aдміністрaтивно-територіaльну реформу. Ця реформa передaє місцевому сaмоврядувaнню більше повновaжень, ресурсів і відповідaльності, ніж це було рaніше. Чaстиною процесу перетворень є добровільне об’єднaння сіл, селищ і міст у громaди, які отримують широку фінaнсову тa упрaвлінську aвтономію.

Сьогодні в Укрaїні створено понaд 600 громaд різних видів і розмірів. Процес відбувaється поступово, aдже люди деякий чaс звикaють до нових прaвил, шукaють успішні приклaди тa нaвчaються упрaвлінню громaдою, зaповнюючи брaк прaктичного досвіду тa нaвичок.

Іллінецька об’єднана територіальна громада (ОТГ) є прикладом тих громад, які інвестують не лише в підтримку існуючих установ, а й відкривають нові підприємства. Такий шлях розвитку дає нові робочі місця та можливість заробляти додаткові кошти, а також прямо позначається на благоустрої міста. Так, в Іллінцях почали заробляти гроші на сортуванні сміття та вкладати їх в озеленення вулиць, пише "Ukrainer".

Іллінці

Іллінці — місто на Поділлі з населенням 11 тисяч осіб. Неподалік від містечка розташована одна з сімох підтверджених в Україні астроблем — давніх геологічних структур, що утворилися внаслідок падіння космічних об’єктів. На базі Іллінецького молокозаводу працює одна з найбільших в Україні компаній, що виготовляє молоко тривалого зберігання. Також у Іллінцях є підприємства, де виробляють цукор, цеглу, меблі. Є лісове господарство, будівельні та транспортні організації.

Через рік після старту децентралізації в Іллінецькій міській раді порахували: якщо Іллінці створять і зберуть навколо себе об’єднану територіальну громаду, вона отримуватиме до свого бюджету 60 % податку на доходи фізичних осіб від підприємств, які працюють на її території. Цього платежу місто не мало. А більші надходження — це більші можливості вкладати у розвиток міста й навколишніх сіл. Саме тому 2016 року створили Іллінецьку ОТГ, яка стала однією з найбільших у регіоні та успішним прикладом для інших.

 

До складу Іллінецької ОТГ входить місто Іллінці й 22 села. Після об’єднання бюджет Іллінців збільшився в чотири з половиною рази — з 14 до 62 мільйонів. У кілька разів збільшились також бюджети сіл. Більшу частину нових надходжень складають податок на доходи фізичних осіб, земельний та єдиний податок. Водночас збільшилися і видатки бюджету — в першу чергу на освіту, медицину, житлово-комунальне господарство та соціально-економічний розвиток.

У центрі Іллінців — ринок, багато магазинів. Після об’єднання у центрі створили пішохідну зону для культурних заходів і прогулянок, відділивши її турнікетами.

 

Іллінецький міський голова Володимир Ящук розповідає, що за час об’єднання змінилось багато чого. Створення громади дало можливість зосередитися на будівництві, реконструкції, підтримці соціальних і культурних галузей:

«Ми зібрали команду, провели сесію міської ради, почули різні думки, чи варто об’єднуватись і брати до себе когось. Тому що це велика відповідальність. На той час особливо не було звідки брати приклад. Ми їздили на Хмельниччину, вивчали їхній досвід, які є перспективи і труднощі. Коли отримали позитивний висновок своїх депутатів і виконавчого комітету, поїхали по селах пропонувати співпрацю».

 

За словами Володимира Ящука, переконати людей одразу було непросто. Збирали наради по кілька разів, розповідали про можливості та розвінчували стереотипи. Ні, гроші, які заробляються в селі, не будуть витрачати в місті кому як захочеться. Радше навпаки, навіть якщо місто завдяки промисловим підприємствам заробляє більше, видатки громади розподіляються пропорційно до потреб усіх учасників:

«Ніхто з приєднаних сіл не каже, що стало гірше. І не можуть такого сказати, бо їхні надходження збільшились у кілька разів. Я найбільше пишаюся тим, що ми створили команду, де люди довіряють один одному. Тим, хто ще вагається, хочу порадити: пробуйте, об’єднуйтесь, працюйте. Є таке прислів’я, що гуртом легше й батька бити. Тому радьтеся, сперечайтеся, робіть висновки. Я думаю, що Україна з цього шляху вже не зверне».

 

Сміттєсортувальний комплекс

В Іллінцях будують сміттєсортувальний комплекс вартістю 10 мільйонів гривень. Це підприємство зможе сортувати до 120 кубічних метрів твердих відходів на добу. Якщо врахувати, що в Іллінцях можна зібрати до 50–60 кубічних метрів вторсировини, то частково сміттєсортувальна станція зможе обслуговувати і навколишні села, і сусідні райони.

По місту вже стоять спеціальні контейнери для пластикових пляшок. Пляшки збирають за графіком, сортують за кольорами та роблять брикети за допомогою спеціального пресу. Їх відвозять на вінницьке підприємство «Гарна пляшка» для подальшої переробки. На черзі — сортування поліетилену, пластмаси, металу, паперу тощо.

 

Ідею будівництва такої станції запозичили в міста Золочів, що на Галичині. Там сміттєсортувальний комплекс працює вже чотири роки. Це дає змогу заробляти гроші та зменшувати об’єми захороненого на полігоні сміття. Однак варто враховувати, що сортування пластикових пляшок — це сезонний бізнес: улітку люди п’ють більше води, взимку — менше. Тому залежно від пори року можна заробити в рази більше чи менше коштів.

Будівництво подібного комплексу для Іллінців і України загалом — на часі. Адже з початку 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття, а також розділяти його на три види: для повторного використання, для захоронення та небезпечне.

 

Загалом комунальне підприємство «Добробут», якому належить сортувальна станція, опікується благоустроєм міста. Його працівники обрізають дерева, проводять освітлення, озеленюють вулиці. Директор «Добробуту» Юрій Вишневський розповідає, що після об’єднання штат підприємства збільшився з 40 до 90 людей. При цьому робота весь час кипить.

Раніше Юрій працював на молокозаводі. Але коли помітив, як розвивається місто, вирішив взяти у цьому участь і пішов на співбесіду до міської ради.

Квіти

Дохід від реалізації пластикових брикетів у Іллінцях спрямовують на тепличне господарство, яке вирощує саджанці квітів. Ці квіти потім висаджують на клумбах міста.

Майстриня озеленення Валентина Андрушко показує саджанці, які вони з 5 працівниками вирощують у теплиці. Ростуть і квіти, і хвойні дерева, які будуть висаджувати в місті та селах:

«Тут я працюю за своєю профільною освітою. Раніше працювала і в інших місцях, і за кордоном. Навіть збиралася виїхати з міста, бо не було де себе застосувати. Потім мені запропонували цю роботу. І я дуже рада, що можу приносити тут користь, можу милуватися своїм містом».

 

Валентина розповідає, що жителі Іллінців помічають квіти і цінують. Коли бачать, що висаджують нову клумбу, запитують: «А що тут буде? Яка нова ідея?» Люди кажуть: «Ми цією стороною не ходили, а тепер ходимо, щоб помилуватися вашими квітами».

Голова міської ради Володимир Ящук додає, що ідея вирощувати квіти виникла з бажання меншими затратами зробити так, щоб місто було гарне й зелене. Так, коштів у бюджеті стало більше, але громада все одно думає, як їх заощадити та почати вкладати у різноманітні проекти. А власна теплиця — це і зелені насадження для міста, і робочі місця.

Розвиток сіл

Раз на кілька місяців керівники громади об’їжджають навколишні приєднані села. Дивляться, які відбуваються зміни та які галузі зараз найбільше потребують підтримки. Наприклад, якщо раніше в одному селі був лише дитячий садок, а в іншому — лише школа, сьогодні дітей із сусідніх сіл організовано возять до обох закладів. Іллінецький міський голова Володимир Ящук каже, що з сільськими жителями ведеться окрема робота, на яку виділяється бюджет із Міністерства регіонального розвитку. Великою мірою кошти в селах витрачаються на розвиток інфраструктури та соціальну сферу — ремонт лікарень, будинків культури, опалення шкіл, освітлення вулиць тощо:

«Якщо держава нічого не змінить у наших партнерських стосунках, то за 10 років зможемо зробити і дороги в селах, і підтримувати інфраструктуру, соціальну сферу. Є питання, які треба починати з нуля. Наприклад, бувають такі села, що взагалі не мають асфальту».

 

Розвиток об’єднаної громади помічають і ті села, які на початку об’єднання завагалися взяти участь у цьому процесі. Так, 2017 року до Іллінецької ОТГ приєдналася ще одна територіальна громада — Тягунська. Староста Тягунської громади Іван Ребар розповідає, що на початку об’єднання вистачало скептиків, які не вірили у позитивні зміни. Тому вирішили зачекати й на власні очі побачити, чи відбуватиметься активна робота. Коли вирішили приєднатися, переваги відчули менше ніж за місяць:

«Сьогодні ми маємо вуличне освітлення. Ремонтуються дороги, вивозиться сміття. Зробили футбольне поле, більше коштів іде до амбулаторій, дитячих садочків. Громада розвивається в усіх напрямках».

Вінниця.info

  Материалы по теме